на закінчення

См. также в других словарях:

• закінчення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• закінчення — (доведення до останньої стадії якоїсь дії, справи тощо), завершення, скінчення, довершення; вивершення (перев. будуючи) Пор. кінець I, 1) …   Словник синонімів української мови

• закінчення — я, с. 1) Дія за знач. закінчити. 2) Кінцева частина, кінець чого небудь. 3) грам. Змінна частина слова, що додається до його основи і служить для виявлення його граматичних значень у сполученнях з іншими словами в реченні …   Український тлумачний словник

• експірованє — закінчення терміну …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• кінець — I 1) (остання мить чогось, що відбувається в часі, а також час, пов язаний із цією миттю; завершення, закінчення чогось); розв язка, епілог (завершення чогось із певним вислідом); кода (заключна частина музичного твору / його частини); край… …   Словник синонімів української мови

• хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з явився у зв язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. Атлантиди хрест , Венери круг , гаммадіон).… …   Архітектура і монументальне мистецтво

• фаєрант — Фаєрабенд, фаєрант: Фаєрант: вечірня година, коли закінчується праця [21] вечірня година, коли кінчається робота [III(Ів.Фр.),18 ] кінець роботи [17] момент закінчення роботи у ремісника [IV] «кінець праці»[ VI, 151] (з нім. Feierabend «те саме» …   Толковый украинский словарь

• опціон — у, ч. 1) Право, зафіксоване біржовою угодою, на придбання чи продаж товарів, валюти, цінних паперів за певних умов у майбутньому. 2) Умова, що вводиться в угоди на строк, за якого одній із сторін надається право вибору між альтернативними… …   Український тлумачний словник

• Адаптація термінів грецького походження на -sis — Слова грецького походження на σις різні мови запозичують по різному: зберігаючи форму (англ. hypothesis), змінюючи її (італ. ipotesi, пол. hipoteza) або скорочуючи (у вимові фран. hypothese). При запозиченні в українську мову можливі такі основні …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

• край — I ю, ч. 1) Лінія, що обмежує поверхню чого небудь, а також те, що прилягає до цієї лінії; кінець (див. кінець I 1)). || Верхній зріз стінок посудини, яких небудь заглиблень і т. ін. || Найвіддаленіша від центру частина якої небудь місцевості;… …   Український тлумачний словник

• шабаш — I ш абаш у, ч. 1) рел. Суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом. 2) міф. За середньовічними повір ями – нічне збіговисько відьом, чортів, чаклунів і т. ін., яке супроводжується диким розгулом. II шаб аш у, ч., розм. 1) також з прийм. на …   Український тлумачний словник